glibc
 |
|
| Розробник(и) | GNU Project |
|---|---|
| Стабільний випуск | 2.21 (6 лютого 2015) |
| Написано на | C |
| Операційна система | багатоплатформовий |
| Платформа | багатоплатформовий |
| Стан розробки | активний |
| Тип | стандартна бібліотека C |
| Ліцензія | GNU Lesser General Public License |
| Сайт | gnu.org/software/libc |
glibc (англ. GNU C Library — GNU бібліотека Сі) — стандартна бібліотека мови Сі з проекту GNU, яка забезпечує системні виклики та основні функції. Вона написана Фондом вільного програмного забезпечення для операційних систем родини GNU. glibc повністю відповідає вимогам стандартів ISO C99, C11 та POSIX.1-2008, і випущена під ліцензією GNU LGPL.
glibc є основою більшості Linux-дистрибутивів, за винятком OpenWrt, Debian і Ubuntu, які перейшли на використання системної бібліотеки Eglibc. Бібліотека Eglibc побудована на актуальній кодовій базі Glibc і повністю сумісна з нею на рівні API і ABI, відрізняючись інтеграцією деяких додаткових напрацювань для вбудовуваних систем, нижчими системними вимогами (підтримується складання з відключеними компонентами для забезпечення сумісності), можливістю гнучкого налаштування компонентів, поліпшеною підтримкою кросс-компіляції і крос-тестування.
Зміст
Історія[ред. • ред. код]
Бібліотека створена Фондом вільного програмного забезпечення (Free Software Foundation, FSF) для операційних систем GNU. Розробка бібліотеки була переглянута комітетом з 2001[1] на чолі з провідним розробником і підтримувачем Ульріхом Дреппером Ulrich Drepper з Red Hat.
Спочатку glibc була написана Роландом Мак-Гратом (Roland McGrath), котрий працюваа у FSF в 1980-x роках. У лютому 1988 року FSF представила glibc як бібліотеку, що має найповнішу функціональність, необхідну для ANSI C.[2] У 1992 були імплементовані функції ANSI C-1989 та POSIX.1-1990 і робота переведена у спосіб POSIX.2.[3]
Тимчасовий форк glibc[ред. • ред. код]
На початку 1990-х років розробники ядра Linux створили форк glibc. Він був названий «Linux libc». Коли FSF випустила в 1996 році glibc 2.0, яка підтримувала IPv6, 64-бітовий доступ до даних, багатонитеві програми, сумісність з майбутніми версіями і більше стерпний сирцевий код, розробники Linux перервали розробку Linux libc і почали використовувати glibc від FSF.
Підтримувані архітектури та ядра[ред. • ред. код]
Glibc використовується в системах, на яких працює багато різних ОС, і на різних архітектурах. Найбільш часто glibc використовується на машинах x86-архітектури з ОС Linux. Але також офіційно підтримуються такі архітектури: SPARC, Motorola 68k, DEC Alpha, PowerPC, ARM, ETRAX CRIS, s390.
Критика[ред. • ред. код]
glibc критикують за її «роздутість» і повільну роботу в порівнянні з іншими минулими бібліотеками. Тому були створені кілька альтернативних стандартних бібліотек мови Сі (dietlibc, uClibc і Newlib).
Виноски[ред. • ред. код]
- ↑ «glibc homepage». Архів оригіналу за 2013-07-12. «In 2001 The GNU C Library Steering Committee ..., was formed and currently consists of Mark Brown, Paul Eggert, Andreas Jaeger, Jakub Jelinek, Roland McGrath and Andreas Schwab.»
- ↑ «http://www.gnu.org/bulletins/bull4.html». Архів оригіналу за 2013-07-12. «Most libraries are done. Roland McGrath [...] has a nearly complete set of ANSI C library functions. We hope they will be ready some time this spring.»
- ↑ «GNU's Bulletin, vol. 1 no. 12». Архів оригіналу за 2013-07-12. «It now contains all of the ANSI C-1989 and POSIX.1-1990 functions, and work is in progress on POSIX.2 and Unix functions (BSD and System V)»
Див. також[ред. • ред. код]
Посилання[ред. • ред. код]
|
||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||
