Object Pascal

Object Pascal

Парадигма:	імперативна, структурна, об'єктно-орієнтована
Творці:	Ніклаус Вірт, Андерс Гейлсберг
Система типізації:	статична і динамічна , строга, безпечна
Основні реалізації:	Delphi (x86 та CLI), Oxygene (CLI), Free Pascal (x86, x86-64, PowerPC, ppc64, Sparc та ARM), Virtual Pascal (x86), TMT Pascal (x86), Turbo51 (Intel 8051)
Діалекти:	Apple, Turbo Pascal, objfpc, Delphi, Delphi.NET, Oxygene
Під впливом від:	Pascal, Smalltalk
Вплинула на:	C#, Java

Object Pascal — об'єктно-орієнтована мова програмування, нащадок Pascal, більш відома як основна мова програмування середовища Delphi.

Історія назви

В 1986 році фірма Apple розробила об'єктне розширення мови програмування Pascal, яке стало називатися Object Pascal. В 1989 році компанія Borland внесла аналогічні зміни в систему Turbo Pascal 5.5, яка з цього моменту стає об'єктно-орієнтованою. З часом, в мову програмування Turbo Pascal вносяться нові зміни, що розширюють її об'єктно-орієнтовані можливості. В 1995 році на ринку з'являється Borland Delphi 1.0, мовою програмування якої стає Object Pascal на базі Turbo Pascal. Ця назва використовується і в наступних версіях Borland Delphi. Проте, з часом, сторонні розробники починають викориcтовувати цю назву для найменування власних версій Pascal. В 2001 році, в Delphi 6.0, компанія Borland відмовляється від назви Object Pascal і називає мову програмування, що використовується в Borland Delphi, мовою програмування Delphi.

Компілятори

Є багато компіляторів, більш чи менш сумісних з Delphi Object Pascal. Вони дозволяють будувати програми на Object Pascal для різноманітних платформ та підпадають під різні ліцензії. Компілятори, що заявлені як Object Pascal-сумісні, дуже часто намагаються бути сумісними із вихідними кодами Delphi (мова програмування).

• Delphi є, мабуть, найвідомішим компілятором. Дозволяє компілювати для Win16 (Delphi 1), Win32 (Delphi 2+), Win64 (Delphi XE2+), для .NET 1.x, 2.0 (Delphi 8, Delphi 2005–2007), Mac OS (Delphi XE2+), iOS (Delphi XE2+) та Android (Delphi XE5+).
• Borland Kylix — спроба розробити варіант Delphi для Linux.
• Free Pascal
• GNU Pascal
• Virtual Pascal
• Oxygene
• MIDletPascal
• PocketStudio

Приклади програми «Hello, world!»

Object Pascal (Apple)

program ObjectPascalExample;
 
   type
      THelloWorld = object
         procedure Put;
      end;
 
   var
      HelloWorld: THelloWorld;
 
   procedure THelloWorld.Put;
   begin
      WriteLn('Hello, World!');
   end;
 
begin
   New(HelloWorld);
   HelloWorld.Put;
   Dispose(HelloWorld);
end.

Object Pascal (Turbo Pascal)

program ObjectPascalExample;
 
   type
      PHelloWorld = ^THelloWorld;
      THelloWorld = object
         procedure Put;
      end;
 
   var
      HelloWorld: PHelloWorld; { це вказівник на THelloWorld }
 
   procedure THelloWorld.Put;
   begin
      WriteLn('Hello, World!');
   end;
 
begin
   New(HelloWorld);
   HelloWorld^.Put;
   Dispose(HelloWorld);
end.

Object Pascal (Delphi та Free Pascal)

program ObjectPascalExample;
 
type
  THelloWorld = class
    procedure Put;
  end;
 
procedure THelloWorld.Put;
begin
  Writeln('Hello, World!');
end;
 
var
  HelloWorld: THelloWorld;               { це неявний вказівник }
 
begin
  HelloWorld := THelloWorld.Create;      { конструктор повертає вказівник }
  HelloWorld.Put;                        
  HelloWorld.Free;                       { розіменування вказівника}
end.

Object Pascal (Oxygene)

namespace ObjectPascalExample;
 
   interface
 
   type
      ConsoleApp = class
         class method Main
      end;
 
      THelloWorld = class
         method Put;
      end;
 
   implementation
 
   method THelloWorld.Put;
   begin
      Console.WriteLine('Hello, World!');
   end;
 
   class method ConsoleApp.Main;
   begin
      var HelloWorld := new THelloWorld;
      HelloWorld.Put;
   end;
 
end.

Службові слова

Службові слова призначені для написання команд.

and - i
array - масив
begin - початок
case - вибір
const - сталі
div - ділення без остачі
do - виконати
downto - униз до
else - інакше
end - кінець
file - файл
for - для
function - функція
goto - перейти до
if - якщо
label - позначка
mod - остача
not - не
of - з
or - або
procedure - процедура
program - програма
record - запис
repeat - повторювати
then - то
while - доки

Типи змінних

Дані цілого типу:
byte — цілі дуже короткі (1 байт)
integer — цілі короткі (2 байти)
longint — цілі довгі (4 байти)

Дані дійсних типів
single — дійсні короткі (4 байти)
real — дійсні (6 байтів)
double — дійсні довгі (8 байтів)
extended — дійсні дуже довгі (12 байтів)

Текстові дані
string

Приклади циклів

Цикл for

 var
  i: Integer;
 begin
  for i:=1 to 5 do
   begin
    ShowMessage('Номер ' + IntToStr(i));
   end;
 end;

Цикл while

 var
  i:Integer;
 begin
  i:=1;
  while i < 6 do
   begin
    ShowMessage('Номер ' + IntToStr(i));
    inc(i);
   end;
 end;

Цикл з постумовою

 var
  s, n:Integer;
 begin
  s:=0; n:=1;
  repeat
   s:=s + n;
   n:=n + 1;
  until i > 10;
  ShowMessage(IntToStr(s));
 end;

Приклад функції

Напишемо просту функцію, якій дають довжину та перетин алюмінієвого дроту, і функція поверне нам опір цього дроту
де: R — опір дроту; p — питомий опір алюмінієвого дроту; l — довжина дроту; s — перетин дроту;

function R(l:Real; S:Real) : Real;
var
p:Real;
begin
p:=0.03; //питомий опір алюмінію
R:=(p * l) / S;   //Присвоюємо функції значення опору за формулою
end;
 
Виклик функції:
ShowMessage('Опір алюмінієвого дроту довжиною 100м і перетином 2мм квадратних буде ' + FloatToStr(R(100, 2)));

Див. також

• Об'єктно-орієнтоване програмування

Посилання

• «Embarcadero Delphi». Архів оригіналу за 2013-06-25.  (англ.)
• «FAQ по Delphi». Архів оригіналу за 2013-06-25.  (рос.)

Джерела

Я. М. Глинський. Інформатика — алгоритмізація і програмування, Львів — 2005.