Facebook

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Facebook
Facebook Logo.svg

Facebookhomejanuary2013.pngСтартова/вхідна сторінка Facebook
URL facebook.com
Комерційний Так
Тип Соціальна мережа
Реєстрація Обов'язкова
Мова близько 70 мов, в т.ч. українська
Автор Марк Цукерберг
Започатковано 4 лютого 2004 (11 років)
Дохід ▲ 2,94 млрд $ (2014)[1]
Мова програмування C++, мови D[2] і PHP
Commons-logo.svg Facebook у Вікісховищі

Facebook — найпопулярніша соціальна мережа у світі, що почала працювати 4 лютого 2004 року як мережа для студентів деяких американських університетів. Засновником та головою сервісу є Марк Цукерберг. Станом на червень 2014 року кількість користувачів щомісяця становила 1,32 млрд людей, більше половини яких перевіряє свій аккаунт у Facebook щодня.[3] За даними сайту Alexa Facebook є 2-им за відвідуваністю сайтом у світі[4] та 5-им за відвідуваністю сайтом в Україні.[5] Кількість українських користувачів Facebook станом на травень 2014 налічувала близько 6 млн.[6]

Головний офіс Facebook розташований у Менло-Парк, штат Каліфорнія, США. Основною статею доходу компанії є реклама. Чистий дохід Facebook за 2014 рік становив 2,94 млрд $, що на 96% більше ніж роком раніше (1,5 млрд $ у 2013).[1]

Історія Facebook'у[ред. • ред. код]

Марк Цукерберг написав сайт «Facemash», попередника Facebook'у, 28 жовтня 2003 року, навчаючись на другому курсі Гарвардського університету. Як повідомила газета The Harvard Crimson, сайт нагадував інший інтернет-ресурс — «Hot or Not»[7] і «використав фотографії, зібрані з он-лайн facebook'ів дев'яти коледжів, розміщуючи їх попарно і пропонуючи користувачам вибрати „найгарячішу“ особу».[8]

Марк Цукерберг, співзасновник Facebook, у своїй кімнаті гуртожитку Гарварду.

Щоб досягти цього, Цукерберг проник у захищені зони комп'ютерної мережі Гарварду і скопіював фотографії зі студентських посвідчень, розміщених у базі даних гуртожитків коледжів. Гарвард на той час не мав студентського «facebook'у» (каталогу із фотографіями та основною інформацією). Протягом перших чотирьох годин Facemash привернув увагу 450 відвідувачів і було здійснено 22 тисячі фото-переглядів.[8][9]

Веб-сайт швидко потрапив до кількох кампусівських серверів розсилки, однак через декілька днів його заблокувала адміністрація Гарварду. Цукерберга звинуватили в порушенні безпеки, авторських прав і права на особисту інформацію, і йому загрожувало виключення з університету. Тим не менше, звинувачення було знято.[10] Того ж семестру Цукерберг розширив початковий проект, створивши інструмент для соціальних досліджень ще до випускного іспиту з історії мистецтва. Він виставив на веб-сайті 500 зображень пам'яток культури доби Августа, розмістивши на кожній сторінці ілюстрацію та статтю з коментарями до неї.[9] Цукерберг відкрив доступ до сайту своїм однокурсникам, і люди почали ділитися замітками.

Наступного семестру, у січні 2004 року, Цукерберг почав писати код для нового веб-сайту. За його словами, його надихнула стаття у The Harvard Crimson про інцидент із Facemash'ем.[11] 4 лютого 2004 року Цукерберг запустив «Thefacebook», який спочатку знаходився на thefacebook.com.[12]

Через шість днів після відкриття сайту троє гарвардських старшокурсників Камерон Вінклевосс, Тайлер Вінклевосс та Дів'я Нарендра звинуватили Цукерберга в тому, що він начебто пообіцяв допомогти їм створити соціальну мережу HarvardConnection.com, а натомість використав їхні ідеї для створення конкурентного продукту.[13] Вони поскаржились у Harvard Crimson, і газета почала розслідування. Згодом студенти подали на Цукерберга позов, однак невдовзі було досягнуто компромісу.[14]

Спочатку доступ до сайту мали лише студенти Гарвардського коледжу, і впродовж першого місяця зареєструвалася більш ніж половина студентів Гарварду.[15] Згодом до Цукерберга приєдналися Едуардо Саверін (бізнес-менеджер), Дастін Московіц (програміст), Ендрю Мак-Коллум (графічний дизайнер) та Кріс Хьюз, щоб допомогти у просуненні веб-сайту. У березні 2004 року Facebook'ом користувалися в університетах Стенфорда, Колумбії та Єля.[16] Невдовзі він відкрився для студентів інших шкіл Ліги Плюща, Бостонського та Нью-Йоркського університетів, Массачусетського технологічного інституту і поступово для більшості університетів Канади та США.[17][18]

Компанію «Facebook» було засновано влітку 2004 року. Її очолив підприємець Шон Паркер, неофіційний радник Цукерберга.[19] У червні 2004 року компанія Facebook переїхала до Пало-Альто в Каліфорнії.[16] Цього ж місяця вона отримала першу інвестицію від співзасновника системи PayPal Пітера Сайєла.[20] Компанія викинула із назви артикль The після того, як у 2005 році було придбано доменне ім'я facebook.com за $200 тисяч.[21]

Активних користувачів[N 1] (в мільйонах)
Дата Користувачів Днів пройшло Ріст в місяць[N 2]
02008-08-26 26 серпня 2008 &&&&&&&&&&&&0100.&&&&&0100[22] &&&&&&&&&&&01665.&&&&&01665 178.38%
02009-04-08 8 квітня 2009 &&&&&&&&&&&&0200.&&&&&0200[23] &&&&&&&&&&&&0225.&&&&&0225 13.33%
02009-09-15 15 вересня 2009 &&&&&&&&&&&&0300.&&&&&0300[24] &&&&&&&&&&&&0150.&&&&&0150 10%
02010-02-05 5 лютого 2010 &&&&&&&&&&&&0400.&&&&&0400[25] &&&&&&&&&&&&0143.&&&&&0143 6.99%
02010-07-21 21 липня 2010 &&&&&&&&&&&&0500.&&&&&0500[26] &&&&&&&&&&&&0166.&&&&&0166 4.52%
— &&&&&&&&&&&&0600.&&&&&0600 &&&&&&&&&&&01701.&&&&&01701 (очікується) —

У вересні 2005 року було відкрито шкільну версію Facebook'у. На думку Цукерберга, це був цілком логічний наступний крок.[27] Для того щоб приєднатися до шкільної мережі, потрібно було запрошення.[28] Згодом Facebook розширив доступ до сервісу працівникам кількох компаній, у тому числі Apple Inc. та Microsoft.[29] 26 вересня 2006 року Facebook став доступним для кожного віком від 13 років і старше з дійсною адресою електронної пошти.[30][31]

24 жовтня 2007 року корпорація Microsoft заявила, що вона придбала 1,6% акцій Facebook за $240 мільйонів, що дозволило вирахувати загальну вартість компанії — близько 15 мільярдів доларів.[32] Microsoft отримав права на розміщення міжнародної реклами на веб-сайті.[33] У жовтні 2008 року компанія Facebook повідомила про відкриття своєї міжнародної штаб-квартири у столиці Ірландії — Дубліні.[34] У вересні 2009 року було оголошено про отримання першого прибутку.[35] У листопаді 2010 року, за даними SecondMarket Inc., ринку акцій приватних компаній, вартість Facebook'у становила $41 мільярд доларів (трохи більше, ніж eBay). Таким чином, вона стала третьою за величиною веб-компанією у США після Google та Amazon.[36]

За даними газети The New York Times, капіталізація Facebook станом на 2 січня 2011 р. склала 50 мільярдів доларів[37]. До 2013 року планується проведення IPO.[38]

Трафік Facebook стабільно зростав після 2009 року. Наприкінці тижня 13 березня 2010 року Facebook відвідало більше людей, ніж Google.[39] Facebook також став найкращою соціальною мережею на кожному з восьми ринків на Філіппінах, в Австралії, Індонезії, Малайзії, Сингапурі, Новій Зеландії, Гонг-Конгу та В'єтнамі, тоді як інші бренди займали високі позиції на окремих ринках, серед них Гуглівський Orkut в Індії, Mixi.jp у Японії, CyWorld у Південній Кореї та продукт Yahoo! Wretch.cc на Тайвані.

2011 року сайт Lovely-Faces.com вкрав фотографії і особисті дані 250 тисяч користувачів мережі Facebook для того, аби продемонструвати інвесторам, наскільки переоцінена соціальна мережа та незахищеність даних зареєстрованих користувачів[40].

Компанія[ред. • ред. код]

Вхід до головного офісу Facebook'у, Пало-Альто, Каліфорнія.

Більшість своїх прибутків компанія Facebook отримує від реклами. Корпорація Microsoft — єдиний партнер Facebook'у із розміщення банерної реклами.[41] Власне, Facebook розміщує лише ту рекламу, яка входить до рекламного реєстру Microsoft. За даними компанії comScore, яка досліджує інтернет-маркетинг, Facebook збирає стільки ж інформації від своїх користувачів, як Google та Microsoft, але значно менше, ніж Yahoo!.[42] У 2010 році служба безпеки почала протистояти погрозам і терористичним закликам із боку користувачів.[43] 6 листопада 2007 року компанія запустила Facebook Beacon, що зрештою виявилося невдалою спробою рекламування продукції шляхом інформування друзів користувачів про зроблені ними покупки.

Загалом Facebook має нижчий коефіцієнт ефективності банера (КЕБ) у сфері реклами, ніж більшість провідних веб-сайтів. Щодо банерної реклами, компанія отримала п'яту частину від загальної кількості кліків на Facebook порівняно з усією Мережею.[44] Це означає, що порівняно з багатьма іншими великими веб-сайтами, відсоток користувачів Facebook'у, що клікають на рекламу, досить незначний. Так, користувачі Google клікають на першу рекламу для отримання результатів пошуку в середньому 8% від усіх пошуків (80 тис. кліків на мільйон пошуків),[45] тоді як користувачі Facebook'у — 0,04% (400 кліків на мільйон сторінок).[46]

Фінансовий менеджер з онлайн-продажів Facebook'у Сара Сміт підтвердила, що коефіцієнт ефективності банера успішних рекламних кампаній може становити від 0,05% до 0,04%. Окрім того, КЕБ для реклами може знижуватися у перші два тижні.[47] Так, КЕБ соціальної мережі-конкурента MySpace становить 0,1%, що у два з половиною рази перевищує відповідний показник Facebook'у, проте все одно він низький, порівняно з багатьма іншими веб-сайтами. Серед причин низького коефіцієнта ефективності банера Facebook'у, зокрема, хороша технічна обізнаність користувачів, що дозволяє їм використовувати програми із блокування реклами, молодий вік, а отже, вища резистентність до рекламних повідомлень. На відміну від користувачів MySpace, які більшість часу проводять, переглядаючи контент, користувачі Facebook'у спілкуються із друзями і тому їх мало цікавить реклама.[48]

Прибутки
(приблизно, в мільйонах US$)
Рік Прибуток Ріст
2006 $&&&&&&&&&&&&&052.&&&&&052[49] —
2007 $&&&&&&&&&&&&0150.&&&&&0150[50] 188%
2008 $&&&&&&&&&&&&0280.&&&&&0280[51] 87%
2009 $&&&&&&&&&&&&0775.&&&&&0775[52] 177%
2010 $&&&&&&&&&&&02000.&&&&&02000[53] 158%

На сторінках, присвячених брендам і продукції, деякі компанії заявили про високий КЕБ — 6,49% — завдяки постам на «стіні».[54] У липні 2008 року було випущено платформу із соціального маркетингу Involver, яка забезпечила Facebook'у зростання КЕБу до 0,7% (у 10 разів більше, ніж під час звичайних рекламних кампаній). Завдяки їй 1,1 мільйона переглядів перетворилося у 8 тисяч відвідувачів сайту першого клієнта компанії — Serena Software.[55] Згідно з даними дослідження, понад 40% користувачів Facebook'у, які дивилися рекламні відеоролики на сайті, проглядали їх до кінця, тоді як середня тривалість перегляду банерного рекламного відео становить 25%.[56]

Штат компанії Facebook нараховує понад 1700 працівників, а її офіси знаходяться у 12 країнах світу.[57] Співвласниками Facebook'у є Марк Цукерберг, якому належить 24% акцій компанії, Accel Partners — 10%, Digital Sky Technologies — 10%,[58] Дастін Московіц — 6%, Едуардо Саверін — 5%, Шон Паркер — 4%, Пітер Саєл — 3%, Greylock Partners і Meritech Capital Partners володіють від 1 до 2% акцій кожен, Microsoft — 1,3%, Li Ka-shing — 0,75%, Interpublic Group — менш ніж 0,5%, невелика група теперішніх і колишніх працівників, а також знаменитостей, кожен з яких володіє менш ніж 1%, у тому числі Мет Коглер, Джеф Ротшілд, сенатор штату Каліфорнія Барбара Боксер, Кріс Хагс та Овен Ван Натта. Рейд Гоффман і Марк Пінкус володіють чималими пакетами акцій компанії, а решта 30% належить працівникам, знаменитостям та зовнішнім інвесторам.[59] У травні 2008 року з посади головного технолога звільнився друг Цукерберга Адам Ді Анджело. Ходили чутки, що між ними виникла суперечка, і Ді Анджело відмовився від своїх прав власності на компанію.[60]

З 2008-го року головним операційним директором Facebook стала Шеріл Сандберг, яка у 2012 р. стала першою жінкою в складі ради директорів компанії.

Веб-сайт[ред. • ред. код]

Домашня сторінка Facebook'у.

Користувачі Facebook'у мають можливість створювати профілі з фотографіями, списками інтересів, контактними даними та іншою особистою інформацією. Вони можуть спілкуватися із друзями та іншими користувачами за допомогою приватних або загальнодоступних повідомлень і чату. Також користувачі можуть створювати і приєднуватися до груп за інтересами та «сторінок уподобань» (до 19 квітня 2010 року вони називалися «фанат-сторінками»). Деякі з цих сторінок підтримують організації як засоби реклами.[61]

Для більшої безпеки Facebook надає своїм користувачам можливість вибирати власні налаштування приватності та осіб, які можуть переглядати окремі частини їхнього профілю.[62] Доступ до веб-сайту безкоштовний, а прибутки надходять від реклами, зокрема банерної.[63] За умовами Facebook'у ім'я користувача та його зображення для профілю (за наявності) будуть загальнодоступними. Налаштування приватності дають змогу користувачам контролювати, хто може бачити інформацію, якою вони діляться, а також хто може знаходити їх у пошуку.[64]

Профіль Facebook'у починаючи з 2011 року.

Медіа часто порівнюють Facebook із MySpace, але головна відмінність між цими двома сайтами полягає в рівні налаштувань.[65] Крім того Facebook, на відміну від MySpace, вимагає від користувачів надавати їхні справжні особисті дані.[66] MySpace дозволяє користувачам прикрашати свої профілі за допомогою HTML і каскадних таблиць стилю, тоді як Facebook дозволяє лише текстові дані.[67] Серед функцій, які пропонує Facebook, Стіна — простір на профільній сторінці кожного користувача, де друзі можуть розміщувати свої повідомлення;[68] Стусани — користувачі можуть дати віртуального «стусана» один одному (повідомлення про те, що користувача штурхонули);[69] Фотографії — тут користувачі можуть завантажувати альбоми і фотографії;[70] Статус — за його допомогою користувачі можуть повідомляти друзів про своє місцезнаходження та діяльність.[71] Залежно від налаштувань приватності кожен, хто має доступ до профілю користувача, також може переглядати його Стіну. У липні 2007 року Facebook дозволив вивішувати на Стіні не лише тексти, а й посилання та відеоролики.[68]

Facebook на мобільному телефоні

Згодом Facebook додав функції на свій веб-сайт. 6 вересня 2006 року було випущено Стрічку новин, яка з'являється на сторінці кожного користувача і виділяє інформацію, в тому числі зміни профілю, найближчі події та дні народження друзів користувача.[72] Це уможливило спаммерам та іншим користувачам маніпулювати цими функціями за допомогою несправжніх подій або днів народження, щоб привернути увагу до своїх профілів або діяльності.[73] Спочатку Стрічка новин викликала незадоволення серед користувачів Facebook'у. Одні скаржилися на її невпорядкованість і надмір зайвої інформації, інших турбувало, наскільки легко будь-хто міг простежити особисту діяльність, таку як зміна сімейного статусу, події та спілкування з іншими користувачами.[74]

У відповідь Цукерберг вибачився за відсутність на сайті відповідних налаштувань приватності. Відтоді у користувачів з'явилася можливість контролювати, якими видами інформації вони автоматично діляться із друзями. Тепер користувачі можуть унеможливити певним категоріям друзів перегляд оновлень щодо деяких видів своєї діяльності, у тому числі зміни профілю, постів на «стіні» та нових друзів.[75]

23 лютого 2010 року Facebook отримав патент США 7669123[76] на певні елементи Стрічки новин. Патент розповсюджується на Стрічку новин, у якій є лінки, таким чином один користувач може брати участь у діяльності іншого.[77] Патент може спонукати Facebook вжити заходів щодо веб-сайтів, які порушують його патент, таких, наприклад, як Twitter.[78]

Серед найпопулярніших Facebook-додатків — хостинг фотографій, де користувачі можуть завантажувати альбоми та фотографії.[79] Facebook, на відміну від інших фотохостингів, таких як Photobucket і Flickr, дозволяє користувачам завантажувати необмежену кількість фотографій. У перші роки ліміт становив 60 фотографій для одного альбому, а з травня 2009 року він зріс до 200 фотографій.[80][81][82][83]

Для особистих альбомів можна встановити налаштування приватності, щоб обмежити коло користувачів, які можуть переглядати альбом. Так, один альбом можна зробити доступним для перегляду тільки друзям користувача, тоді як інший — усім користувачам Facebook'у. Ще одна функція фотододатку — можливість «маркування», або позначення користувачів на фотографії. Наприклад, якщо на фотографії є друг користувача, останній може позначити його на фотографії, і тоді тому надійте відповідне повідомлення разом із лінком на це фото.[84]

Профіль на Thefacebook в 2005 році
Профіль Facebook'у в 2007

22 серпня 2006 року компанія презентувала Facebook-нотатки — функцію блоггінгу, яка дозволяла використовувати теги та вкладені зображення. Згодом користувачі отримали змогу переносити блоги з Xanga, LiveJournal, Blogger та інших блоггінг-сервісів.[30] 7 квітня 2008 року Facebook випустив у кількох мережах додаток із миттєвого обміну повідомленнями «Чат» на основі моделі Comet.[85][86] Він дозволяє користувачам спілкуватися із друзями і за функціональністю нагадує інтернет-месенджери.

8 лютого 2007 року Facebook випустив додаток «Подарунки», за допомогою якого користувачі можуть надіслати своїм друзям віртуальні подарунки, що з'являються у профілі отримувача. Вартість такого подарунка — $1. Окрім того, до нього може бути прикріплене особисте повідомлення.[87][88] 14 травня 2007 року Facebook випустив новий додаток — Marketplace, завдяки якому користувачі можуть безкоштовно розміщувати рубриковану рекламу.[89] Marketplace порівнюють із Craiglist від CNET. Однак головна відмінність між ними полягає в тому, що оголошення, розміщені користувачем на Marketplace, можуть бачити лише користувачі спільної з ним мережі, тоді як на Craiglist вони доступні всім.[90]

20 липня 2008 року Facebook презентував «Facebook Beta», суттєво змінивши дизайн інтерфейсу користувачів у вибраних мережах. The Mini-Feed та Стіну було об'єднано, профілі поділено на закладки, а також зроблено спробу надати їм «чистішого» вигляду.[91] Спочатку Facebook лише пропонував користувачам змінити свій профіль на новий, а з вересня 2008 року почав переводити всіх користувачів на нову версію.[92] 11 грудня 2008 року з'явилося повідомлення, що Facebook проводить тестування спрощеної процедури реєстрації.[93]

13 червня 2009 року Facebook випустив функцію «Імена користувачів», за допомогою якої сторінки можуть отримати простішу URL-адресу, таку як http://www.facebook.com/facebook, на відміну від http://www.facebook.com/profile.php?id=20531316728.[94] Чимало нових смартфонів пропонують доступ до послуг Facebook'у як за допомогою своїх веб-браузерів, так і додатків. Офіційний додаток Facebook'у доступний для iPhone OS, Android OS і Palm webOS. Компанії Nokia та Research In Motion оснащують свої мобільні пристрої Facebook-додатками. Понад 150 мільйонів користувачів у 60 країнах світу через 200 мобільних операторів заходять до Facebook'у через мобільні пристрої.

15 листопада 2010 року Facebook випустив новий сервіс — «Facebook-повідомлення». Того ж дня, коментуючи цю подію, виконавчий директор компанії Марк Цукерберг заявив: «Це правда, що люди зможуть мати електронні адреси @facebook.com, але це не e-mail». На появу цієї функції очікували задовго до її виходу. Дехто називає її «вбивцею Gmail». Щоб бути доступною для всіх користувачів веб-сайту, система включає службу коротких повідомлень (sms), програми миттєвого обміну повідомленнями, електронну пошту та звичайні повідомлення і міститиме такі ж налаштування приватності, як і інші сервіси Facebook'у. Розробка сервісу «Facebook-повідомлення» під кодовою назвою «Проект Титан» тривала 15 місяців.[95][96]

Скандали[ред. • ред. код]

  • На початку існування фейсбуку, його засновник Марк Цукерберг використав дані логінів користувачів, щоб зламати їх електронну пошту[97]
  • В жовтні 2010 виявилося, що деякі розробники плагінів для фейсбуку продавали дані користувачів стороннім компаніям[98]
  • Євросоюз пообіцяв штрафувати сайти, що розміщують кнопку «Мені подобається» («Like») на 50 тис. євро, оскільки натискання цієї кнопки дає змогу слідкувати за інтернет користувачами та передавати їх персональні дані, пов'язані з веб-серфінгом.[99]

Facebook в кіно[ред. • ред. код]

Див. також[ред. • ред. код]

Нотатки[ред. • ред. код]

  1. ↑ "Total active users" is defined by Facebook as a user who has visited the website in the last 30 days.
  2. ↑ "Monthly growth" is the average percentage growth rate at which the total number of active users grows each month over the specified period.

Примітки[ред. • ред. код]

  1. ↑ а б Facebook збільшив прибуток у два рази Економічна правда, 29 січня 2015
  2. ↑ Metz, Cade (7 липня 2014). «The Next Big Programming Language You’ve Never Heard Of». Wired (англійська). Condé Nast. Процитовано 26 липня 2014. «Today, Alexandrescu is a research scientist at Facebook, where he and a team of coders are using D to refashion small parts of the company’s massive operation.» 
  3. ↑ Успіх Facebook euronews, 24.07.2014
  4. ↑ Alexa — The top 500 sites on the web. процитовано: 24.07.2014
  5. ↑ Alexa — Top Sites in Ukraine процитовано: 01.03.2015
  6. ↑ Російські інтернет-сервіси стрімко втрачають популярність в Україні kreschatic.kiev.ua, 16/07/2014
  7. ↑ Tabak, Alan J. (February 9, 2004). «Hundreds Register for New Facebook Website». Harvard Crimson. Процитовано 2008-11-07. 
  8. ↑ а б Locke, Laura. «The Future of Facebook», Time Magazine, July 17, 2007. Retrieved November 13, 2009.
  9. ↑ а б McGirt, Ellen. "Facebook's Mark Zuckerberg: Hacker. Dropout. CEO. ", Fast Company, May 1, 2007. Retrieved November 5, 2009.
  10. ↑ Kaplan, Katherine (2003-11-19). «Facemash Creator Survives Ad Board». The Harvard Crimson. Архів оригіналу за 2012-03-02. Процитовано 2009-02-05. 
  11. ↑ Hoffman, Claire (2008-06-28). «The Battle for Facebook». Rolling Stone. Архів оригіналу за July 3, 2008. Процитовано 2009-02-05. 
  12. ↑ Seward, Zachary M. (2007-07-25). «Judge Expresses Skepticism About Facebook Lawsuit». The Wall Street Journal. Процитовано 2008-04-30. 
  13. ↑ Carlson, Nicolas (2010-03-05). «In 2004, Mark Zuckerberg Broke Into A Facebook User's Private Email Account». Business Insider. Процитовано 2010-03-05. 
  14. ↑ Brad Stone (2008-06-28). «Judge Ends Facebook’s Feud With ConnectU». The New York Times. 
  15. ↑ Phillips, Sarah (2007-07-25). «A brief history of Facebook». The Guardian (London). Процитовано 2008-03-07. 
  16. ↑ а б «Press Room». Facebook. 2007-01-01. Процитовано 2008-03-05. 
  17. ↑ Rosmarin, Rachel (2006-09-11). «Open Facebook». Forbes. Процитовано 2008-06-13. 
  18. ↑ «Online network created by Harvard students flourishes». The Tufts Daily. Архів оригіналу за 2012-03-02. Процитовано 2009-08-21. 
  19. ↑ Rosen, Ellen (2005-05-26). «Student's Start-Up Draws Attention and $13 Million». The New York Times. Процитовано 2009-05-18. 
  20. ↑ «Why you should beware of Facebook». The Age (Melbourne). 2008-01-20. Процитовано 2008-04-30. 
  21. ↑ Williams, Chris (2007-10-01). «Facebook wins Manx battle for face-book.com». The Register. Архів оригіналу за 2012-03-02. Процитовано 2008-06-13. |
  22. ↑ Zuckerberg, Mark (26 серпня 2008). «Our First 100 Million». Facebook. Процитовано 3 травня 2013. 
  23. ↑ Zuckerberg, Mark (8 квітня 2009). «200 Million Strong». Facebook. Процитовано 3 травня 2013. 
  24. ↑ Zuckerberg, Mark (15 вересня 2009). «300 Million and On». Facebook. Процитовано 3 травня 2013. 
  25. ↑ «Announcement». Facebook. Процитовано 2010-06-26. 
  26. ↑ Zuckerberg, Mark (21 липня 2010). «500 Million Stories». Facebook. Процитовано 3 травня 2013. 
  27. ↑ Dempsey, Laura (2006-08-03). «Facebook is the go-to Web site for students looking to hook up». Dayton Daily News. 
  28. ↑ Lerer, Lisa (2007-01-25). «Why MySpace Doesn't Card». Forbes. Архів оригіналу за 2008-06-02. Процитовано 2008-06-13. 
  29. ↑ Lacy, Sarah (2006-09-12). «Facebook: Opening the Doors Wider». BusinessWeek. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-03-09. 
  30. ↑ а б Abram, Carolyn (2006-09-26). «Welcome to Facebook, everyone». Facebook. Процитовано 2008-03-08. 
  31. ↑ «Terms of Use». Facebook. 2007-11-15. Процитовано 2008-03-05. 
  32. ↑ «Facebook and Microsoft Expand Strategic Alliance». Microsoft. 2007-10-24. Архів оригіналу за 2012-03-02. Процитовано 2007-11-08. 
  33. ↑ «Facebook Stock For Sale». BusinessWeek. Архів оригіналу за 2012-03-02. Процитовано 2008-08-06. 
  34. ↑ «Press Releases». Facebook. 2008-11-30. Процитовано 2008-11-30. 
  35. ↑ «Facebook 'cash flow positive,' signs 300M users». Cbc.ca. 2009-09-16. Процитовано 2010-03-23. 
  36. ↑ Facebook Becomes Third Biggest US Web Company http://www.thejakartaglobe.com/technology/facebook-becomes-third-biggest-us-web-company/406751
  37. ↑ Facebook стал дороже, чем eBay, Yahoo и Time Warner
  38. ↑ http://www.businessinsider.com/google-groupon-deal
  39. ↑ «Facebook Reaches Top Ranking in US». Архів оригіналу за 2012-03-02. 
  40. ↑ Сайт знакомств украл лица и имена 250 тысяч пользователей Facebook: Авторы портала скопировали аккаунты для того, чтобы доказать на сколько переоценивают социальную сеть, 07.02.2011, «Комсомольська правда» в Україні
  41. ↑ «Product Overview FAQ: Facebook Ads». Facebook. Процитовано March 10, 2008. [недійсне посилання]
  42. ↑ Story, Louise (March 10, 2008). «To Aim Ads, Web Is Keeping Closer Eye on You». The New York Times. Процитовано March 9, 2008. 
  43. ↑ Cluley, Graham (2010-02-01). «Revealed: Which social networks pose the biggest risk?». Sophos. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2010-07-12. 
  44. ↑ «Facebook May Revamp Beacon». BusinessWeek. 2007-11-28. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2010-07-18. 
  45. ↑ «Google AdWords Click Through Rates Per Position». AccuraCast. 2009-10-09. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2010-07-18. 
  46. ↑ Denton, Nick (2007-03-07). «Facebook 'consistently the worst performing site'». Gawker. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2010-07-18. 
  47. ↑ «Facebook Says Click Through Rates Do Not Match Those At Google». TechPulse 360. 2009-08-12. Процитовано 2010-07-18. 
  48. ↑ Leggatt, Helen (2007-07-16). «Advertisers disappointed with Facebook's CTR». BizReport. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2010-07-18. 
  49. ↑ Arrington, Michael (2006-04-26). «Facebook Goes Beyond College, High School Markets». TechCrunch. Процитовано 2010-07-13. 
  50. ↑ Schonfeld, Erick (2008-01-31). «Facebook Finances Leaked». TechCrunch. Процитовано 2010-07-13. 
  51. ↑ Arrington, Michael (2009-05-19). «Facebook Turns Down $8 billion Valuation Term Sheet, Claims 2009 Revenues Will Be $550 million». TechCrunch. Процитовано 2010-07-13. 
  52. ↑ Tsotsis, Alexia (2011-01-05). «Report: Facebook Revenue Was $777 Million In 2009, Net Income $200 Million». TechCrunch. Процитовано 2011-01-05. 
  53. ↑ Womack, Brian (2010-12-16). «Facebook 2010 Sales Said Likely to Reach $2 Billion, More Than Estimated». Bloomberg. Процитовано 2011-01-05. 
  54. ↑ Klaassen, Abbey (2009-08-13). «Facebook's Click-Through Rates Flourish ... for Wall Posts». AdAge. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2010-07-18. 
  55. ↑ «Involver Delivers Over 10x the Typical Click-Through Rate for Facebook Ad Campaigns». Press release. 2008-07-31. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2010-07-18. 
  56. ↑ Walsh, Mark (2010-06-15). «Study: Video Ads On Facebook More Engaging Than Outside Sites». MediaPost. Процитовано 2010-07-18. 
  57. ↑ «Facebook Factsheet». Процитовано November 21, 2010. 
  58. ↑ «Facebook's friend in Russia». CNN. October 4, 2010. Процитовано December 18, 2010. 
  59. ↑ David Kirkpatrick. The Facebook Effect. с. 322. ISBN 1439102112. 
  60. ↑ McCarthy, Caroline (2008-05-11). «As Facebook goes corporate, Mark Zuckerberg loses an early player». CNET.com. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2010-07-12. 
  61. ↑ «Edit Your Profile». Facebook. Архів оригіналу за February 27, 2008. Процитовано March 7, 2008. 
  62. ↑ «Search Privacy». Facebook. Процитовано June 13, 2009. 
  63. ↑ Barton, Zoe (April 28, 2006). «Facebook goes corporate». ZDNet. Архів оригіналу за May 26, 2008. Процитовано March 9, 2008. 
  64. ↑ «Choose Your Privacy Settings». Facebook. Процитовано September 10, 2009. 
  65. ↑ Stone, Brad (May 25, 2007). «Facebook Expands Into MySpace’s Territory». The New York Times. Процитовано March 8, 2008. 
  66. ↑ Ciccone, David (2009-05-07). «Facebook Connect fully integrated into Mobility Today». Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2010-09-10. 
  67. ↑ Sullivan, Mark (2007-07-24). «Is Facebook the New MySpace?». PC World. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-04-30. 
  68. ↑ а б Der, Kevin. «Facebook is off-the-wall». Facebook. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2007-07-30. 
  69. ↑ «Inbox, Messages and Pokes». Facebook. Процитовано March 9, 2008. 
  70. ↑ «The Facebook Gifts». Facebook. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-03-05. 
  71. ↑ Ramadge, Andrew (November 26, 2007). «Facebook is ... reconsidering the word "is"». News Limited. Архів оригіналу за November 28, 2007. Процитовано March 8, 2008. 
  72. ↑ Sanghvi, Ruchi (2006-09-06). «Facebook Gets a Facelift». Facebook. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-02-11. 
  73. ↑ «Facebook: Celebrate Your Birthday Every Day». Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2010-03-09. 
  74. ↑ Lacy, Sarah (2006-09-08). «Facebook Learns from Its Fumble». BusinessWeek. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-06-28. 
  75. ↑ Gonsalves, Antone (2006-09-08). «Facebook Founder Apologizes In Privacy Flap; Users Given More Control». InformationWeek. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-06-28. 
  76. ↑ Шаблон:Cite patent
  77. ↑ «US Patent No. 7669123». Social Media. March 1, 2010. Процитовано March 9, 2010. 
  78. ↑ «Facebook's news-feed patent could mean lawsuits». CNN. Retrieved July 12, 2010.
  79. ↑ Arrington, Michael (2007-05-24). «Facebook Launches Facebook Platform; They are the Anti-MySpace». TechCrunch. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-06-28. 
  80. ↑ «Share More Memories with Larger Photo Albums». Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2010-01-04. 
  81. ↑ «Upload: 60 or 200 photos in the same album?». Процитовано January 25, 2009. 
  82. ↑ «How can I add more than 60 photos to an album?». Процитовано January 25, 2009. 
  83. ↑ «Example of album from a regular user with a 200-photo limit». Процитовано January 25, 2009. 
  84. ↑ «Photos». Facebook. Процитовано March 15, 2008. 
  85. ↑ Facebook (April 6, 2008). "April 6, 2008 Press Release". Прес-реліз. Переглянутий April 11, 2008.
  86. ↑ Eugene (May 14, 2008). «Facebook Chat». Facebook. Процитовано June 2, 2008. 
  87. ↑ «Give gifts on Facebook!». Facebook. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-03-15. 
  88. ↑ «Gifts». Facebook. Процитовано March 15, 2008. 
  89. ↑ «The Marketplace Is Open...». Facebook. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-03-15. 
  90. ↑ McCarthy, Caroline (2007-05-13). «Hands-on with Facebook Marketplace». CNET. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-03-15. 
  91. ↑ «Facebook Facelift Targets Aging Users and New Competitors». The New York Times. July 21, 2008.
  92. ↑ «Moving to the new Facebook». Facebook. Процитовано 2008-09-12. 
  93. ↑ Facebook Testing Even Simpler Sign Up; Closing The Gap With MySpace In The U.S., TechCrunch. Published December 11, 2008.
  94. ↑ DiPersia, Blaise (2009-06-09). «Coming Soon: Facebook Usernames». Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2009-06-13. 
  95. ↑ Gabbatt, Adam; Arthur, Charles (November 15, 2010). «Facebook mail: it might kill Gmail, but 'it's not email'». The Guardian (London). 
  96. ↑ «Facebook launches new messaging system – San Jose Mercury News». Mercurynews.com. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2011-01-13. 
  97. ↑ http://www.mediabusiness.com.ua/content/view/18165/42/lang,ru/
  98. ↑ http://www.rian.ru/technology/20101101/291529513.html
  99. ↑ http://mignews.com/news/society/world/240811_233949_57415.html За кнопку Like от Facebook будут штрафовать на 50 тыс. євро (рос.)

Посилання[ред. • ред. код]

ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Facebook
Facebook
Основне
Веб-сайт
Люди
Засновники
Співробітники
Поточні: Марк Цукерберг ·  Кріс Кокс ·  Шеріл Сандберг ·  Пітер Тіл ·  Тед Аллйот  ·  Колишні: Ендрю Макколлум
ПЗ
Інше
Кількість активних
користувачів соцмережі
>1 мільярд
Facebook
>200 мільйонів
>100 мільйонів
>10 мільйонів
Інструменти
Загальне
Застосунки
Інтерфейс користувача
Пов'язані значення
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Facebook&oldid=15700734